Смартфон може бути незамінним інструментом, якщо ваша робота потребує постійного доступу до інтернету, швидкої відповіді на електронну пошту та можливості роботи з документами в будь-якому місці, де б ви не знаходились. На щастя, мене це не стосується.
Я проводжу багато часу за комп’ютером: пишу, підтримую роботу власних сайтів, вивчаю іноземні мови, читаю. Багато часу проводжу в інтернеті. Але коли я не за комп’ютером, я вважаю за краще відключатися від усього, що можна назвати роботою, і зосереджуватися на інших видах діяльності. Тому я не користуюсь смартфоном. Мені він просто не потрібен.
Мій мобільний телефон вміє дзвонити та приймати/відправляти текстові повідомлення. І це все. В ньому немає навіть камери. Останній раз я робив світлину за допомогою камери мобільного телефону років 8 тому. З того часу можливості вбудованих в телефон камер суттєво зросли — сучасним смартфоном можна робити доволі непогані знімки. Але за ці роки я не пригадую жодного випадку, щоб у мене виникала в цьому потреба. Так само мені не потрібні були багато інших функцій, якими напхані сучасні смартфони.
Років десять тому я захоплювався мобільними телефонами. Тоді я працював у сфері нерухомості, а для рієлтора телефон — головний робочий інструмент. Коли в нашому місті з’явився зв’язок стандарту CDMA, я одразу купив собі міський мобільний номер (тоді він коштував разів в десять дорожче, ніж зараз). Вибір телефонів стандарту CDMA тоді був обмеженим, здебільшого це були доволі простенькі моделі. А мені хотілося чогось більш сучасного та функціонального, тому я став придивлятися й до GSM телефонів.
Я регулярно купував журнали про мобільний зв’язок і ретельно вивчав огляди новинок. Я хотів купити телефон з максимальним набором функцій, але водночас за розумною ціною. Я вивчав доступні на ринку моделі й вибирав, чого б мені хотілося, замість того, аби визначитись із потрібними мені функціями й потім дивитись, що може запропонувати ринок.
Телефоном, який я врешті купив, я грався два-три місяці — встановлював доповнення та ігри, записував відео та робив фото, користувався інтернетом. Але мені це швидко набридло і далі я користувався єдиною потрібною мені функцією телефону — робити дзвінки.
Бігти до магазину за новою моделлю гаджета тільки тому, що в ній зробили на п’ять міліметрів більше екран, додали гігабайт пам’яті або трохи змінили дизайн — я в ці ігри більше не граю. Я не противник технологій. Просто я вважаю, що не технології диктують мені, чим я маю користуватись, а мій стиль життя визначає, якими технологіями я маю користуватись. І на мій вибір не має впливати думка інших людей.
Я можу зрозуміти свою 12-річну небогу, яка жаліється, що у неї «бабушкофон» (мій телефон вона б точно занесла до цієї категорії), а у її однокласників — смартфони. В її віці мене б теж це хвилювало. Але коли дорослі люди під час вибору телефону турбуються про те, щоб було «не гірше, ніж в інших» — це мене дивує.
Одна моя знайома якось купувала на ринку овочі. В цей момент у неї задзвонив телефон — простенька Nokia, телефон для роботи. Побачивши його, продавець заявив, ніби жартуючи, що йому було б соромно ходити з таким телефоном. На його слова ніхто не звернув уваги, хоча варто було б поцікавитись у цього суб’єкта, чого це він вирішив, що дорожча модель телефону пасуватиме до його немитої мармизи.
Ця ж знайома розповіла мені про одного чолов’ягу, який замовляє в Штатах смартфони для перепродажу. Деякі його клієнти, які цікавляться дорогими моделями смартфонів, просять, аби продавець сам їм передзвонював. Судячи з економії на телефонних дзвінках, навряд чи їхня робота або стиль життя вимагають покупки смартфона за 500-700$, ймовірніше справа тут у бажанні справити враження на інших. Або ж це ознака гаджетоманії, коли телефони купуються не через реальну потребу, а як чергова іграшка. Чим більш функціональний новий гаджет і чим він крутіший, чим сильніше бажання його мати.
На щастя, я не гаджетоман, хоча маю визнати, що певні симптоми цієї хвороби у мене колись спостерігалися. Я став більш байдужим до усіх тих новинок. І справа не тільки в мінімалізмі. Якщо я не збираюся в домашніх умовах збирати меблі, мені не спаде на думку купляти набір столярних інструментів, яким би він не був функціональним. Те ж саме можна сказати й про смартфони. Поки мій телефон чудово справляється зі своїми завданнями, я не бачу сенсу міняти його на щось дорожче і сучасніше.