Денис Милушкін

Роман Станісласа-Андре Стімана «Диявол Сент-Круа»

«Диявол Сент-Круа» — детективний роман бельгійського письменника Станісласа-Андре Стімана.

Про сюжет. У тихому містечку Сент-Круа, що розташоване за два кілометри від Брюгге, одне за одним стаються загадкові вбивства. Вбивця вночі підстерігає своїх жертв на вулиці й душить. Вбивства стаються щоночі, і перед кожним вбивством на вхідних дверях будинку майбутньої жертви з’являється коло, намальоване червоною крейдою. Для пошуків вбивці до Сент-Круа приїжджає інспектор Себ Сорож.

Задум непоганий, але те, як він реалізований, мені не дуже сподобалося. Написано дуже просто. Сюжет перескакує з одного персонажа на іншого (щось подібне можна зустріти у романах П’єра Сувестра та Марселя Аллена), що не завжди є вдалим рішенням. Автор навмисно заплутує читача, нерідко для цього використовуються незрозумілі вчинки персонажів. Початок вийшов доволі цікавим, але далі, з поступовим розвитком сюжету, стає зрозумілим, що чекати на логічне пояснення того, що відбувається, не варто. Розгадка відверто розчаровує.

Епізодів із Себом Сорожем небагато, він з’являється тільки на початку другої третини роману, але про це навряд чи можна жалкувати, бо він доволі нецікавий персонаж. Інспектор Сорож вийшов доволі пересічним, жодних особливих здібностей він не проявляє. Сорож робить доволі сумнівні висновки й в деяких епізодах виглядає дивно і навіть комічно (наприклад, в епізоді, коли він розмірковує, ким міг би бути вбивця, якби події описувалися в якому-небудь детективному романі).

Раніше я вже читав два романи Стімана: роман «Засуджений помирає о п’ятій» мені дуже сподобався, а «Останній з шістки» відверто розчарував. Цей роман справив приблизно такі ж враження, як і «Останній з шістки».

прочитане, Станіслас-Андре Стіман

← Попередня публікація
Збірка «Моє улюблене вбивство. Кращий світовий детектив»

Наступна публікація →
Чому я не користуюсь смартфоном