Категорії
Прочитане

Роман Аньєс Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву»

«Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» — роман французької письменниці Аньєс Мартен-Люган.

Головній героїні цього роману, молодій жінці Діані, довелося пережити жахливу трагедію — в автомобільній аварії загинув її чоловік Колен та маленька донька Клара. Діана втрачає сенс життя і впадає у важку депресію. Друг Діани Фелікс, з яким вони разом тримали літературну кав’ярню (яка, до речі, називається «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву», звідси й назва роману), пропонує їй поїхати відпочити. Фелікс сподівається, що це допоможе вивести її з депресії. Діана розуміє, що Фелікс від неї не відчепиться, і вирішує і справді кудись ушитися. Вона бере мапу Ірландії, до якої колись хотів поїхати її чоловік, тицяє пальцем навмання й обирає маршрут — маленьке містечко Малрані. Діана планує сховатися там від усього світу, опинитися наодинці зі спогадами про Колена та Клару. Але нові знайомства допомагають їй повернутися до нормального життя, змушують заново вчитися відчувати й кохати.

У цієї книжки цікава назва, саме через назву я і звернув на неї увагу.

Загалом роман справив приємне враження. Ця сумна історія має доволі простий сюжет, проте слідкувати за його розвитком усе одно було цікаво. Мартен-Люган вміло змальовує переживання вбитої горем жінки та її стан у важкі моменти, але цими важкими моментами авторка не зловживає.

Фінал для цієї історії Мартен-Люган обрала правильний. Добре, що наприкінці роману ніхто не щебече та не пурхає в повітрі від щастя (саме так, на думку Фелікса, поводяться щасливі люди). Якби наприкінці роману закоханий ірландець пригорнув Діану, закружив у обіймах, і потім вони, взявшись за руки, із сяючими усмішками побігли вздовж моря назустріч новому щастю, така кінцівка просто зіпсувала б цю історію. На щастя, нічого подібного немає. Фінал тут трохи інший, але обнадійливий — з Діаною все буде добре, а сама історія, можливо, матиме продовження.