Марі Кондо — письменниця і консультантка з Японії, яка, як вона сама стверджує, присвятила половину свого життя прибиранню. Але мова тут іде не про швабри та ганчірки. Прибирання, про яке пише Марі Кондо і з яким допомагає клієнтам — це мистецтво позбуватись зайвого.
Марі Кондо заснувала свою компанію, коли їй було лише 19 років. І її послуги одразу набули неймовірної популярності. За її словами, клієнти записувались в чергу навіть для того, аби потрапити до списку очікування.
Така популярність цілком зрозуміла. Все в тій Японії мініатюрне: автомобілі, дерева (бонсай), помешкання. Варто японцю занести нову річ у власне житло, і воно одразу стає захаращеним. І як ту річ не пересувай, місця більше не стає. Як тут не впасти у відчай?
Клієнтам Марі Кондо пропонує свій універсальний метод наведення ладу, який вона назвала «КонМарі». Як вона стверджує, це простий та ефективний спосіб назавжди позбутися безладу.
Чи справді цей метод є ефективним? Безсумнівно. У передмові авторка наводить відгуки вдячних клієнтів. Одна жінка, наприклад, скористалась послугами Марі Кондо і позбулась власного чоловіка й з того часу почувається набагато щасливішою. І справді, позбулась непотребу, хіба ні?
Щоби зрозуміти, хто така Марі Кондо і звідки в неї взялася ця одержимість прибиранням, слід зазирнути у її дитинство. А в дитинстві з Марі Кондо сталося страшне. Вона зіткнулась з таким явищем, як «ефект зворотної дії»: якщо наводити лад неправильно, увесь непотріб швидко повертається назад. Одразу постає в уяві спотворене жахом обличчя маленької дівчинки, яка визирає з вікна й бачить купу сміттєвих пакетів, які вишикувались із загрозливим виглядом перед ґанком.
Ще змалечку Марі Кондо захопилася журналами для домогосподарок. Поки інші діти читали казки, Марі Кондо читала про прибирання. Начитавшись журналів, дівчина почала наводити лад у власному будинку. Викидала все, що потрапляло під руку. В тому числі й особисті речі своїх рідних, не спитавши їх про це.
Батьки Марі, звісно, помічали, що їхні речі кудись зникають. Але дівчина вперто на всі питання заявляла, що й гадки не має, куди вони поділись. Чи викликали рідні Марі Кондо якусь службу для боротьби з полтергейстом (або екзорциста для власної доньки) залишається невідомим.
Під час прибирання у власній кімнаті на Марі Кондо чекало чимало відкриттів. Одного дня, розібравши нарешті завали, вона вперше за довгий час змогла побачити, який вигляд має підлога в її кімнаті. Приголомшена розмахом змін, Марі Кондо викинула з голови кулінарію та шиття, які вважала основними навичками домогосподарки, і остаточно зосередилася на наведенні ладу.
Прибирала Марі Кондо не тільки вдома, а й у школі. Поки інші діти займалися звичними для школярів справами — дубасили одне одного у коридорі чи курили за рогом — Марі розставляла книжки у класі або навіть інспектувала комірчини зі швабрами, перевіряючи, чи правильно вони зберігаються. Сподіваюсь, їй не доводилось давати драпака від розлюченого прибиральника, який розмахує шваброю над головою. Кому сподобається, що якесь дівчисько втручається у його справи?
З часом прибирання перетворилось із захоплення на професію. Але роки безжальної боротьби із непотребом не могли минути безслідно. Одного дня тендітний організм Марі Кондо не витримав навантаження, і вона потрапила в лікарню. Як жартує Марі Кондо, вона єдина пацієнтка, в історії хвороби якої було зазначено: «надто багато прибирала».
Судячи з того, що книжки про прибирання продовжують виходити, вона знову взялася за своє…
Так, досить жартів. Перша третина книжки вийшла доволі кумедною, тож я не зміг втриматись і не покепкувати трохи з авторки. Насправді ж мені сподобалось, що Марі Кондо не стала створювати собі якийсь штучний образ, не стала вдавати з себе зарозумілого експерта, а написала все, як є. Вона з дитинства захопилась темою наведення ладу, і з часом знайшла в ньому своє справжнє покликання.
Тепер що стосується теми цієї книжки. Проблема наведення ладу у квартирах і будинках, де ми проживаємо, насправді існує, хоча небагато хто це усвідомлює.
Багато людей все життя збирають навколо себе непотрібні речі. Книжки, які ніхто ніколи не читатиме. Одяг чи взуття, яке ніхто вже не носитиме. Столові сервізи, які ніколи ніхто не дістає з шафи. Електроніку, яка давно застаріла і нею ніхто не буде користуватись — старі фотокамери, телефони тощо. Якісь дрібнички, які зберігаються просто на пам’ять. Ці речі лише створюють ілюзію комфортного та нормального життя. Насправді ж вони — непотріб.
Колись давно я працював рієлтором. Мені доводилось бувати у багатьох квартирах, і чимало з них нагадували щось середнє між складом і смітником. А ще пам’ятаю, як одного разу завітав в гості до знайомих — родини з двома дітьми. І мені буквально доводилось вишукувати на підлозі вільне місце, куди можна поставити ногу — настільки захаращеною була їхня квартира. Усюди були якісь пакети, коробки, купи дитячих іграшок…
Гадаєте, хтось із цих людей усвідомлював, в чому полягає проблема? Не впевнений. Якщо хтось і бачив проблему, то тільки в тому, що помешкання замале: «От якби було більше місця!..»
Але насправді більше місця — це не завжди вихід. Іноді достатньо просто позбутись непотребу. І якщо ви це розумієте, якщо ви дійсно хочете навести лад у власному будинку чи квартирі, ця книжка Марі Кондо стане вам в пригоді.
В цій книжці зібрано багато дієвих порад. З неї ви дізнаєтесь, як правильно організувати процес прибирання. Як визначити, від чого краще позбутись, а що варто залишити. А також про те, як правильно зберігати речі.
Але головна її користь не тільки в цьому. Знайомство з цією книжкою може надихнути вас на зміни у власному житті.
Як стверджує Марі Кондо, прибирання є лише засобом для досягнення головної мети — можливості вести той спосіб життя, який даруватиме вам радість:
Щойно ви відчуєте, як це — жити у справді охайному домі, ви побачите, наскільки яскравішим стало ваше життя. Ви більше ніколи не повернетеся до безладу. Саме це я називаю магією прибирання.