«Фонтан молодості» (Fountain of Youth, 2025) — американський пригодницький фільм режисера Ґая Річі. В українському прокаті фільм вийшов під назвою «Джерело вічної молодості».
Про що фільм. Авантюрист і мисливець за скарбами Люк Пардью (Джон Кразінські) у Таїланді викрадає картину у злочинців і втікає до Лондона. В Лондоні він викрадає ще одну картину, цього разу з музею, де працює кураторкою його сестра Шарлотта (Наталі Портман). Люк пропонує сестрі продовжити справу їхнього покійного батька — полювання за скарбами. Люк розповідає, що його найняв мільярдер Оуен Карвер (Донал Глісон), хворий на невиліковний рак, щоб знайти легендарний Фонтан молодості. У картинах, які викрадав Люк, прихований код, який має привести до місця, де схований Фонтан. Звісно, пошуки не будуть простими, адже місце знаходження Фонтану відчайдушно намагаються приховати члени таємного товариства, відомого як «Захисники шляху».
У Ґая Річі вийшла така собі суміш пригод Індіани Джонса та «Кода да Вінчі». Почав Річі правильно, одразу з екшену — зі сцени погоні в Бангкоку. Далі рівень напруги трохи впав, але не настільки, аби глядач втратив цікавість. І відразу стало відчутно, що з фільмом щось не так. Першу третину фільму мені не давало спокою відчуття якоїсь фальші у діях та словах героїв. Далі наче стало трішки краще (чи то, можливо, я просто розслабився й перестав очікувати від фільму чогось надзвичайного). Загалом можу сказати, що подивився не без задоволення, але високо оцінити цей фільм не можу.
Однією з головних проблем є не дуже вдалий вибір актора на роль Люка Пардью. Ну який з Джона Кразінські мисливець за скарбами? Хіба що у якійсь Діснеївській постановці. Як на мене, йому для такої ролі явно не вистачає харизми. Хоча у сценах, де йому потрібно було давати відсіч супротивникам, він виглядав цілком пристойно, проте таких сцен було не так і багато. А от Наталі Портман мені в цьому фільмі сподобалась.
Сюжет фільму не надто оригінальний і йому явно бракує загадок й несподіваних поворотів. І взагалі, складається враження, що фільм знімався як така собі лайт-версія пригодницьких фільмів про пошуки скарбів та таємні товариства. «Код да Вінчі» для школярів. Тому в ньому дуже мало фірмового стилю Ґая Річі.
Тож вердикт такий: дивитись можна, але класичним фільмам на цю тематику (вищезгаданим Індіані Джонсу та «Коду да Вінчі») фільм значно поступається. Підійде для сімейного перегляду.
Кадри з фільму «Джерело вічної молодості»:
