«Ідеальна пара» — детективний мінісеріал, який вийшов у 2024 році. Серіал складається із 6 епізодів тривалістю від 45 до 60 хвилин.
У центрі уваги заможна родина з острова Нантакет. Ґрір Вінбері (її грає Ніколь Кідман) — відома письменниця, яка збирається найближчим часом презентувати нову книжку. Тег Вінбері (Лієв Шрайбер) — чоловік Ґрір, цілими днями валяє дурника, грає в гольф, п’є і покурює травичку.
Бенджі Вінбері, син Ґрір та Тега, збирається одружитися з Амелією Сакс (Ів Г’юсон). Купа гостей збирається в маєтку на репетицію весілля. До речі, ніколи не розумів, що це за нісенітниця така. Для чого це? Що там репетирувати? Виголошення застільних промов? Поглинання алкоголю та їжі? Дурнуваті весільні розваги? Чи це для того, аби перевірити, хто з гостей є благонадійним? Якщо хтось на репетиції нап’ється і почне буянити, того не запросять на основний захід?
Хай там як, до основної події — весілля — справа не дійшла. Після вечірки одного з гостей знайшли мертвим. Майже кожен теоретично міг мати мотив або можливість скоїти це вбивство, тож під підозрою опиняються всі.
Мені серіал сподобався. Насамперед я б відзначив чудову роботу сценаристів та режисера. Серіал вийшов доволі рівним, інтрига тримається протягом усіх серій. Немає сюжетних провисань чи зайвих епізодів, які б викликали подив чи дратували (що іноді трапляється в серіалах). І розв’язка вийшла несподіваною.
Родина Вінбері тут — збіговисько телепнів і не надто приємних осіб, як і більшість їхніх знайомих. У кожного є свій скелет у шафі. Але вони вперто підтримують образ «ідеальної родини». Та цей образ під натиском обставин швидесенько розсипається, наче солом’яний будиночок у казці про трьох поросят.
Поставила серіал данська кінорежисерка та сценаристка Сюзанна Бір, у творчому доробку якої понад десяток фільмів данською мовою, один із яких навіть здобув «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою. З її англомовних фільмів я чув тільки про апокаліптичний трилер «Пташиний короб», але я його ще не дивився.
Серіал був знятий на основі однойменного роману американської письменниці Елін Гілдербранд, яка сама мешкає на острові Нантакет. Майже в усіх її романах події відбуваються саме на цьому острові.
Головною зіркою серіалу, звісно, є Ніколь Кідман. Мене, чесно кажучи, останні фільми з нею не надто приваблюють. Для свого віку Кідман має чудовий вигляд, але останнім часом мені вона все більше й більше нагадує ляльку. Її міміка не завжди виглядає природно. Ось і під час перегляду цього серіалу часом складалось враження, що губи її не завжди слухаються і не хочуть складатись у природну усмішку. Проте актриса вона хороша.
А ось Амелія у виконання Г’юсон мені сподобалась. Природна, без напускного лоску. І виглядала найбільш притомною з усіх персонажів. Я Г’юсон уже бачив раніше, у серіалі «Погані сестри». Тут вона мені сподобалася більше, щоправда, у цьому серіалі в неї й можливостей для розкриття персонажу було трохи більше.
Ще б відзначив вибір актриси на роль детектива Нікі Генрі — її грає актриса Донна Лінн Чамплін. Нікі Генрі у її виконанні — простувата немолода жінка, яка, здається, взагалі не переймається своєю зовнішністю. Вона являла чудовий контраст у порівнянні з гламурною родиною Вінбері.
Чудовий серіал. Гадаю, оцінка на IMDB (6,5) цілком виправдана.