Фільм жахів «Темна половина»

«Темна половина» — фільм жахів 1993 року, знятий за однойменним романом Стівена Кінга. Режисером фільму виступив Джордж Ромеро, який сам написав сценарій.
Коли Тед Бомонт був підлітком, у нього в голові виявили дуже рідкісну пухлину — рештки тіла ненародженого брата-близнюка. Ще в утробі матері тіло Теда поглинуло близнюка, і той практично повністю розчинився в його організмі. Залишилась лише мікроскопічна частина, яка з часом почала рости. Тед міг померти, але лікарі вчасно втрутилися і видалили інородне тіло, яке батьки Теда поховали як справжню людину.
Минуло багато років. Тед Бомонт одружився і у нього народилося двоє синів-близнюків. І він став відомим письменником. Спочатку Тед Бомонт написав кілька розумних книжок для інтелектуалів. Критики були в захваті, але ці книжки ніхто не купував. Тоді Тед Бомонт змінює стиль, бере псевдонім Джордж Старк і починає писати про цицьки і крутих хлопців. Він вигадує героя-шибайголову Алексиса «Машину». Книжки Джорджа Старка стають бестселерами.
Одного разу до Теда Бомонта приходить неприємний чолов’яга на ім’я Фред Клоусон, який стверджує, що знає все про Джорджа Старка. Він вимагає грошей за своє мовчання. Клоусон впевнений — читачі вірять у Джорджа Старка, вони вірять, що той пише на підставі власного досвіду. Якщо вони дізнаються, що їх надурили, вони перестануть купувати книжки.
Тед Бомонт вирішує діяти на випередження. Він вирішує сам розповісти все журналістам і позбутись таким чином Джорджа Старка. Він не буде більше писати той непотріб і зосередиться на справжній літературі. Фотограф Гомер Гамаш пропонує влаштувати символічні похорони Джорджа Старка. Фальшивий надгробок встановлюють на ділянці, яку багато років тому придбали батьки Теда Бомонта.
Фальшиві похорони призводять до жахливих наслідків — Джордж Старк повстає із мертвих і починає вбивати всіх, хто мав стосунок до його символічної смерті.
На початку кар’єри Стівен Кінг написав кілька книжок під псевдонімом Річард Бахман. Ці книжки були значно похмурішими та кривавішими, ніж ті, які Кінг публікував під власним іменем. Коли читачі дізналися, хто ховається за псевдонімом Річард Бахман, Стівен Кінг вирішив написати про подібну ситуацію роман — так і з’явилась на світ «Темна половина».
Свого головоріза Стівен Кінг назвав Джорджем Старком на честь Річарда Старка — під цим псевдонімом частину своїх романів публікував відомий американський автор детективів Дональд Вестлейк. Легкі детективи Вестлейк видавав під власним ім’ям, а більш жорсткі — під псевдонімом Річард Старк.
Коли я читав «Темну половину» років п’ятнадцять тому, роман справив на мене враження добротного, якісного трилера. Мені сподобався як сюжет роману, так і те, як він написаний. З урахуванням того, що сценарій фільму дуже близький до літературної основи, можна було очікувати, що в такого майстра фільмів жахів, як Джордж Ромеро, вийде якісна екранізація. Але я не можу дати цьому фільму таку оцінку.
Чесно кажучи, деякі епізоди та персонажі цього фільму вийшли надто карикатурними. Попри купу жорстоких вбивств, фільм не здається мені справді моторошним і правдоподібним. Гадаю, частково справа в не дуже вдалому підборі акторів, частково — у тому, як все це знято. З акторських робіт мені сподобався тільки Тімоті Гаттон, який грає Теда Бомонта і Джорджа Старка.
Що мені однозначно подобається, так це сюжет цього фільму. Ідея з альтер-его письменника, яке матеріалізується й починає жити власним життям — дуже цікава. І мені подобається Джордж Старк… Ні, краще сформулюю цю думку по-іншому: моїй темній половині подобається темна половина Теда Бомонта.
Тож загальний вердикт такий: фільм середненький. По ночах його персонажі вам снитися не будуть (якщо вам більше, ніж десять років, звісно), і спецефектами він вас не здивує. Але його все ж варто переглянути, якщо ви любите жахи і цікавитесь творчістю Кінга.
Кадри з фільму «Темна половина»:









