Категорії
Прочитане

Мистецтво забивати на все від Марка Менсона

Марк Менсон — американський письменник, блогер та підприємець. Він веде популярний блог, у якому пише про стосунки, життєвий вибір та психологію. У своїх статтях Менсон дає поради з персонального розвитку, які, як він сам стверджує, «не є відстійними».

Про що

У книжці «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем» Марк Менсон пропонує парадоксальний спосіб жити щасливим життям.

На думку Менсона, наша культура зациклена на нереалістичних позитивних очікуваннях. Він вважає, що позитивна балаканина про те, як бути щасливим, лише зосереджує нашу увагу на недоліках. Зосередженість на позитиві знову і знову нагадує нам про те, чого нам не вистачає, про цілі, яких ми не досягли, про мрії, що не здійснилися.

Менсон запевняє, що віра в те, що все повинно бути в ажурі, лише шкодить нам. Насправді шлях до щастя сповнений провалів та вкритий купами лайна. Потрібно змиритися з цим. Це нормально, запевняє Менсон. Наше завдання полягає в тому, щоби знайти лайно, з яким нам подобається мати справу.

Щастя приходить від розв’язання проблем. Від них не треба тікати. Фішка в тому, щоби розв’язувати проблеми, а не просто мати їх.

Справжнє щастя наступає, лише коли ми знаходимо проблеми, які нам подобається мати та розв’язувати. І ми повинні вибрати, за що боротися. «Заради чого ви б хотіли битися?», — запитує Менсон. І зазначає, що відповідь на це питання здебільшого і визначає характер нашого життя.

Уся суть у тому, що потрібно не намагатися бути щасливим, а боротися за свої цілі та цінності, адже саме боротьба в житті придає йому найбільше значення.

Треба навчитися не розпилятися й зосереджувати думку на головному. Треба навчитися розуміти, що ми особисто цінуємо більш за все, і потім послати під три чорти все інше. Саме тут, запевняє Менсон, нам і знадобиться вміння забивати на все.

Вміти забивати означає подивитися в обличчя найсуворішим і найнебезпечнішим викликам — і діяти попри все. Це готовність показати середній палець невдачам і негараздам, які ми неодмінно зустрінемо на шляху до нашої мети.

Чим буде корисною

Ця книжка допоможе розібратися, що вважати дійсно важливим у житті, а що — непотребом, якому треба дати копняка. Більшість із нас усе життя віддає душевні сили речам, які того не варті.

Ця книжка допоможе визначити хороші та погані цінності. І доведе, що іноді щастя можна знайти в простих речах: творчості, дружбі, читанні гарних книжок, спілкуванні з друзями, допомозі іншим.

Ця книжка навчить брати на себе відповідальність за свої проблеми, за все, що відбувається з нами в житті. На думку автора, ми не завжди можемо контролювати події, але ми завжди можемо контролювати своє розуміння цих подій та свою реакцію на них.

Ця книжка не зменшить кількість бід та проблем. Але вона покаже, як перетворити біль на знаряддя, травми — на силу, а проблеми — на трішки приємніші проблеми.

Ця книжка навчить відпускати й залишати, а не отримувати та добиватися. Вона допоможе охопити поглядом усе життя та прибрати з нього зайві тривоги.

Трохи особистих вражень

У Менсона своєрідний, трохи неформальний стиль. Його поради — наче поради від приятеля, який обіймає вас за плече та каже: «Друзяко, життя ще не раз дасть тобі ляпаса. Не намагайся цього уникнути. Ось що тобі насправді з цим треба робити…»

В оригіналі Менсон не добирає виразів у своїх порадах, і саме за ненормативну лексику його зазвичай найбільше критикують. Український переклад у цьому плані значно м’якший, але все одно впадає у вічі дещо грубувата манера автора, яку не часто зустрінеш у книжках з особистого розвитку, до яких цю роботу Менсона можна віднести.

Книжка без зайвої «води». Особливо насиченою цікавими думками та порадами вийшла перша половина.

Поради Менсона, можливо, виглядають дещо суперечливо, але доля істини в них є. Не можу сказати, що зробив для себе якісь відкриття. Наче нічого нового не дізнався. Але ця книжка дала змогу подивитися на важливі речі — задоволення від життя, цілі в житті, подолання негараздів — під трохи незвичним кутом. І зайвий раз нагадала, що наші переживання здебільшого викликані якоюсь маячнею, яка взагалі не варта уваги. Хвилювати нас повинні тільки справжні речі, і їх не повинно бути багато.