Денис Милушкін

Як стати «жайворонком»

Я завжди вважав себе «совою». Мені завжди було важко змусити себе виповзти з ліжка раніше восьмої ранку, а спати я рідко коли відправлявся раніше півночі. З часом, коли в мене з’явилася можливість працювати вдома на самого себе, я ще більше в цьому впевнився. Якщо тобі не треба зранку нікуди поспішати, навіщо вставати рано? Працювати можна вдень, ввечері або навіть вночі, коли ніхто не заважає. Тож я почав засиджуватися за комп’ютером до четвертої ранку, а прокидався не раніше одинадцятої. Мені подобався такий режим, він здавався мені цілком зручним.

Так продовжувалося понад рік, поки мій організм не почав підказувати мені, що щось іде не так. Коли я вкладався спати під ранок, я відчував себе бадьорим, а вдень почувався втомленим і розбитим. У мене з’явився регулярний головний біль. Продуктивність почала знижуватися, займатися чимось корисним я міг не більше трьох-чотирьох годин на день. Я зрозумів, що далі так тривати не може, треба негайно змінювати режим.

Спочатку моєю метою було прокидатися о шостій ранку. Досягти цього було непросто, мені знадобилося майже два місяці, аби привчити себе до нового графіку. Потім, коли я добряче розсмакував усю чарівність раннього підйому, я вирішив вставати щодня о п’ятій.

За час своєї трансформації я засвоїв кілька правил, дотримання яких допомагає стати «жайворонком»:

Нащо рано вставати

По-перше, аби насолоджуватися тишею та спокоєм ранку. По-друге, аби присвятити ранкові години самому собі та тим справам, на які завжди не вистачає часу:

Якщо ви присвятите дві ранкові години дійсно важливим заняттям, якщо будете витрачати їх на власний розвиток, це докорінно змінить ваше життя.

корисні звички

← Попередня публікація
Роман Поля Олександра і Моріса Ролана «Побачити Лондон і померти»

Наступна публікація →
Що таке мінімалізм як стиль життя