Фільм «Загублена»
Подивився трилер «Загублена» (Gone Girl) Девіда Фінчера. Фільм мені не сподобався. За кілька днів передивився його ще раз, і він мені не сподобався ще більше.
Коротко про сюжет. Нік та Емі, які працюють журналістами, познайомились у Нью-Йорку й одружились. Через деякий час вони залишились без роботи й були змушені переїхати до невеликого міста в Міссурі, де мешкала важкохвора мати Ніка — їй був потрібен догляд. Побутові негаразди, постійні сварки та скандали поступово руйнують брак Ніка та Емі. В день п’ятої річниці їхнього весілля Емі зникає. Підозра падає на Ніка. Поліція та Нік в різних місцях знаходять конверти з підказками, які виводять слідство на нові докази.
Спочатку враження зіпсував епізод на 14-й або 15-й хвилині фільму. Емі дає інтерв’ю журналістам. До них підсідає Нік Данн, який тоді вже перебував у стосунках з Емі. Нік каже що він тут як журналіст, і починає ставити власні питання. І поміж іншим заявляє: «Цікавий факт для наших читачів: у вас першокласна піхва». Нік Данн на початку фільму казав, що пише для чоловічого журналу, але це був, судячи з усього, якийсь «Вісник гінеколога», читачі якого активно цікавляться такими подробицями стосовно знаменитостей. Журналістів та Емі «цікавий факт» розвеселив, у мене ж подібний ідіотизм викликає зовсім іншу реакцію.
Головні ж претензії у мене до сюжету. Спочатку фільм більше схожий на драму, події розгортаються повільно. Поступово, коли з’являються нові сліди та підказки, маховик сюжету поступово розкручується. І тут ми отримуємо несподіваний сюжетний поворот, який мав розбурхати глядачів, що вже могли закуняти, і змусити їх уважно слідкувати за розвитком подій. Здавалося: «Ну ось, нарешті!» Але дуже швидко виникає відчуття, що тебе водять за ніс. Під виглядом ретельно спланованого і продуманого злочину тобі підсовують картковий будиночок, який мав би розсипатись від слабенького вітерця. На догоду сюжету герої починають діяти нелогічно. І чим ближче до завершення, тим більше сцен, які викликають відвертий подив. Забагато елементів цієї історії здалися надуманими. Я в цю історію не повірив.
Чесно кажучи, починаючи цей відгук, я думав розписати всі нелогічні моменти, усі кінці, які не сходяться. Й усі питання до сюжету. Занадто багато їх, на мій погляд, в цьому фільмі. Але це зіпсує всю інтригу тим, хто фільму ще не бачив. Не хочу нікому псувати враження, тим більше, що багато кому цей фільм сподобався, на відміну від мене. У мене ж залишились від перегляду негативні враження, і жодні несподівані повороти сюжету не змогли цьому зарадити.
Фільм було знято за романом американської письменниці Гілліан Флінн, яка сама і написала сценарій. Хочу прочитати цей роман. Є у мене слабка надія, що в книзі можна буде знайти роз’яснення деяким незрозумілим моментам.