Денис Милушкін

Роман П’єра Сувестра й Марселя Аллена «Фантомас»

«Фантомас» — детективний роман французьких письменників П’єра Сувестра й Марселя Аллена. Це перший роман серії про геніального злодія Фантомаса, яка налічує 43 романи. 32 з них були написані спільно Сувестром і Алленом, й 11 написав Аллен після смерті свого співавтора.

Перший роман серії вийшов у світ у 1911 році. На той момент у французьких читачів уже мав популярність образ героя-злодія — за кілька років до цього почали виходити твори Моріса Леблана про Арсена Люпена, джентльмена-грабіжника. Тому Фантомас одразу підкорив підготовлену публіку.

Фантомас — геніальний і невловний злочинець, майстер перевтілень, він часто діє під виглядом іншої людини, нерідко ним же і вбитої. Він безжалісно розправляється зі своїми жертвами й постійно пошиває поліцію в дурні.

Дія роману починається в замку Бол’є, що належить маркізі де Лангрюн. Пані Лангрюн вранці знаходять у власній кімнаті з перерізаною горлянкою. Разом з убитою в замку була її онука Тереза Овернуа, якій після смерті батьків маркіза замінила матір, молодий чоловік на ім’я Шарль Рамбер, а також прислуга.

До пошуків вбивці приєднується інспектор Жюв, який прибув із Парижа. Жюв є одним із найдосвідченіших інспекторів паризької префектури і вважається найкращим французьким детективом. З розслідування цього вбивства починається протистояння Жюва і Фантомаса. За кривавим слідом, який залишає по собі Фантомас, інспектор буде слідувати за геніальним злочинцем із роману в роман. Посильну допомогу в розслідуваннях інспектору буде надавати журналіст Жером Фандор.

Романи про Фантомаса не можна віднести до розряду серйозної літератури. За місяць Сувестр і Аллен встигали створити по роману, працюючи окремо один від іншого, кожен над своїм розділом. Така швидкість не могла не позначитися на якості текстів.

«Фантомас», як і інші романи серії, не позбавлений недоліків: сюжет перескакує з одного персонажа на іншого, побудова композиції не завжди виглядає вдалою, стиль місцями є надто мудрованим і барвистим, а в діях персонажів не завжди простежується логіка. Проте роман вийшов доволі цікавим, з яскравими, незвичайними персонажами.

Якщо візьметеся за читання цього роману, майте не увазі, що багато питань у ньому залишаться невирішеними, і відповіді треба буде шукати в наступних романах серії.

прочитане, П’єр Сувестр Марсель Аллен

← Попередня публікація
Роман Джеймса Гедлі Чейза «Наввипередки зі смертю»

Наступна публікація →
Роман Станісласа-Андре Стімана «Засуджений помирає о п’ятій»