Категорії
Прочитане

Роман Андреа Каміллері «Собака з теракоти»

«Собака з теракоти» — детективний роман італійського письменника Андреа Каміллері. Це другий роман у серії про комісара поліції Сальво Монтальбано.

Про сюжет. До Монтальбано звертається по допомогу місцевий мафіозі Тано Грек, на якого вже багато років марно полює поліція. Тано Грек вирішив відійти від справ, але він боїться, що його приберуть молоді конкуренти, і просить комісара організувати його арешт. Тано Грек розповідає комісару про схованку зі зброєю, яку мафія облаштувала в печері неподалік від Вігати. У печері поліція знаходить не тільки боєприпаси, а ще й потайну кімнату, у якій були два висохлих і пожовклих тіла, що сплелися в обіймах, а поруч — собака з теракоти розміром зі справжню.

Я цей роман прочитав уже після того, як подивився знятий за ним фільм (перша серія другого сезону серіалу «Комісар Монтальбано»), тож знав, чим усе закінчиться, але все одно було цікаво. Коли читаєш романи про Монтальбано, задоволення отримуєш не стільки від детективної інтриги й несподіваних сюжетних поворотів, скільки від гумору, місцевого колориту і своєрідної мови Каміллері.

Романи Каміллері місцями схожі на кіносценарій, оскільки автор частенько переходить на суцільні діалоги (у подібному стилі писав Грегорі Макдональд). Іноді перехід від одного діалогу до іншого виходить доволі несподіваним. Наприклад, в одному з епізодів Монтальбано розмовляє з кимось по телефону. Після фрази, яку комісару сказав його співрозмовник, тут же йде наступна, на цей раз від дівчини Монтальбано Лівії. Але це не наступний телефонний дзвінок, як можна було б подумати, а сон Монтальбано.

«Собака з теракоти» сподобалася мені не менше, ніж перший роман серії. Приємне, легке детективне чтиво. Якщо любите подібне — дуже раджу звернути увагу на цю серію.

P.S. Після того, як прочитав «Собаку з теракоти», стало якось тривожно за майбутнє маленької Вігати. У мафії, яка тут хазяйнує, зброї стільки, що вистачило б на кілька невеликих війн, а вбивства й перестрілки стаються в місті так часто, що стали цілком звичною справою. Якщо мешканці Вігати й надалі будуть так же завзято відстрілювати одне одного, у романі десь так двадцятому серії в місті нікого в живих не залишиться.