Роман Яна Флемінга «Місячний гонщик»
«Місячний гонщик» — третій роман Яна Флемінга про пригоди супершпигуна Джеймса Бонда. Зустрічається також під назвою «Мунрейкер».
В Англії з’являється новий національний герой та улюбленець публіки — Хьюго Дракс. Мультимільйонер, який заробив статки на скупівлі руди колумбіту, взявся будувати атомну суперракету, яка змогла б тримати під прицілом практично будь-яку європейську столицю. Це на роки вперед захистить Британію від нападу.
Дракс зовсім не красень, він шокує усіх своїми грубими манерами. Деякий час на це закривали очі, поки в клубі «Блейдс» не помітили, що він шахраює в картах. Бонд, який грає у карти краще за всіх в розвідці, отримує від М завдання поставити багатія на місце. Агент 007 успішно виконав це завдання, але виявляється, що це тільки квіточки. Ягідки з’явились за день у вигляді подвійного вбивства на майданчику Дракса, де велися роботи з підготовки до пробного запуску ракети «Місячний гонщик». Один із вбитих був офіцером служби безпеки, перед смертю він встиг повідомити, що на майданчику відбувається щось дивне. Бонда призначають на місце вбитого офіцера.
Любителі пригод Джеймса Бонда будуть задоволені — в цьому романі зібраний весь набір стандартних елементів: агент 007 буде пити коктейлі, грати в карти, спокушати красунь, ганяти на шикарному авто, на нього полюватимуть і йому, хто б сумнівався, доведеться рятувати світ від чергового пришелепкуватого злодія.
Але я себе не можу віднести до шанувальників творчості Флемінга. Багато що в романах про Бонда здається мені неправдоподібним, примітивним або кумедним. Особливо дивують мене сцени, коли головний злодій замість того, аби застрелити агента, який потрапив до його рук, починає розповідати йому про своє життя і про свої плани із завоювання всесвіту.
Звісно, Флемінг створив цікавого персонажа, але здебільшого свою популярність Джеймс Бонд отримав завдяки екранізаціям романів. Літературна ж основа нічим особливим похвалитись не може.