Шпигунський бойовик «Місія неможлива: Фінальна розплата»
Не можу назвати себе фанатом серії «Місія неможлива». Проте визнаю: усі попередні серії я подивився із задоволенням і з нетерпінням чекав на продовження. Але 8-ма частина мене трохи розчарувала. Не те щоб це був повний провал, але фільм вийшов, як мінімум, доволі неоднозначним.
У попередній серії Ітан Гант разом з командою полював на дві частини ключа, за допомогою якого можна приборкати штучний інтелект – так звану «Сутність». Ця електронна наволоч зовсім відбилася від рук і замислила вколошкати людство. Для цього «Сутність» планувала взяти під свій контроль ядерні арсенали провідних держав світу і влаштувати всесвітній бадабум.
Тож у цій частині Ітан отримує завдання «із зірочкою». Аби зупинити «Сутність», він має дістати точні координати затонулого підводного човна «Севастополь», пролізти на цей човен, знайти там пристрій із дивною назвою «Підкова», на якому зберігається вихідний код «Сутності», вставити у «Підкову» флешку зі шкідливим ПО, отримати контроль над «Сутністю», потім загнати електронного негідника до оптичного накопичувача даних, після чого людство буде врятовано.
Початок фільму вийшов доволі дивним. По-перше, автори фільму одразу нагнали зайвого драматизму. Взяли надто серйозний тон, ніби прагнули, аби у глядача виникло враження, що світу й справді ось-ось настане гаплик. По-друге, нащось почали тягнути кота за хвоста – напхали непотрібних флешбеків та порожніх балачок.
Справжній екшен, яким славиться Місія, почався десь з середини. А це, на хвилиночку, майже за півтори години після початку фільму!
Друга частина фільму, на щастя, вийшла цілком пристойною. Планувалося, що деякі сцени 8-ї частини Місії зніматимуть у космосі. Але щось не склалося, тож замість космічного корабля Ітана запхали у підводний човен, який, варто було Ітану проникнути до нього, почав постійно кудись сунути. У підсумку Ітан бовтався всередині, наче шкарпетки у пралці під час прання. Епізод вийшов ефектним.
Ну а найкрутіший епізод цього фільму – сцена із трюками на літачках. Цей епізод – справжня окраса всього фільму. Наприкінці епізоду, коли Ітан падав з літака, я вже було подумав, що гепнеться він зараз на землю і на цьому франшиза закінчиться. Але ні. Проте і тут автори фільму нагнали зайвого пафосу, якого і так було забагато.
Як на мене, динамічна друга половина врятувала цей фільм.
Отже, що маємо у підсумку. Головне питання, яке виникає після перегляду: чому все зняли саме так? Нащо було городити город з тими флешбеками та іншими дурницями? Нудотні епізоди розтягнули до неймовірності, водночас більш важливі моменти упустили. Наприклад, не показали, як Ітана витягнули з води, де він мав замерзнути, або яким чином у команді опинилася Грейс, яка у попередній серії була, якщо не помиляюся, дрібною злодюжкою.
В попередніх фільмах серії було більше драйву й гумору. Цього ж разу все зробили надто серйозно. Команда Ітана вийшла невиразною, той же Бенджі, наприклад, незвично мало жартував. Автори фільму суттєво змістили акценти, і це не пішло йому на користь. Можна було зробити значно краще.
Попри всі недоліки, фільм справив не таке й погане враження, здебільшого завдяки чудовій другій половині. На початку фільму було передчуття, що буде гірше.
Наступну серію дивитимусь. Якщо, звісно, Тому Крузу ще не набридло зніматись у серії і її продовжать. Чесно кажучи, виникло відчуття, що деякі актори вже втомились від участі у цьому проєкті. Та й загальний настрій цієї частини був таким, наче автори намагалися поставити крапку в цій історії з Ітаном Гантом. Але ж все вирішують гроші, так? Якщо 8-ма частина матиме хороші касові збори, не виключено, що продовження буде.
Кадри з фільму «Місія неможлива: Фінальна розплата»:
