Мої враження від операційної системи Chrome OS Flex
Chrome OS Flex — обмежена версія операційної системи ChromeOS від Гугла, яку можна встановити на будь-який комп'ютер. Роки три тому я вже намагався поставити її на свій старенький ноутбук Lenovo IdeaPad, але мені це не вдалося — система навіть не завантажувалася, зависала на початковому екрані. Днів десять тому я вчергове надумав змінити дистрибутив Linux, бо Xubuntu мені трохи набридла своєю простотою. І перед тим вирішив знову спробувати Chrome OS Flex. Цього разу система без проблем установилася на ноутбук, але моя радість тривала не довго — надто багато виявилося різних нюансів.
Для установки Chrome OS Flex спочатку потрібно створити інсталяційний USB-носій. Зробити це можна на будь-якому комп'ютері, не обов'язково на тому, куди буде встановлюватися система. В браузері Chrome встановлюємо «Додаток для відновлення Chromebook» і активуємо його. Після запуску додатка у списку виробників вибираємо Google ChromeOS Flex, у списку продуктів також вибираємо Google ChromeOS Flex. Вибираємо, на який USB-носій записати дані, і натискаємо «Створити». За кілька хвилин інсталяційний USB-носій буде готовий. Після цього вставляємо його в ноутбук, заходимо в BIOS/UEFI й вмикаємо завантаження з USB-носія. Chrome OS Flex можна спочатку запустити на комп'ютері не встановлюючи.
У мене система швидко встановилася і без проблем запустилася. Запускається Chrome OS Flex швидше, ніж дистрибутиви Linux. Інтерфейс системи мені сподобався. Нічого зайвого, усі улюблені інструменти Гугла під рукою. Тож спочатку я радів, як кіт сметані. Але за тиждень активного користування я виявив у Chrome OS Flex цілу торбу недоліків.
Тачпад я не зміг налаштувати так, як мені зручно. У Chrome OS Flex прокрутка виконується двома пальцями по центру, а не збоку одним, як я звик. В будь-якому дистрибутиві Linux прокрутку тачпада можна налаштувати під себе, в Chrome OS Flex я такої можливості не знайшов. Єдиний варіант — прокрутка двома пальцями по центру.
Перемикання розкладки клавіатури в Chrome OS Flex виконується якимось дивним чином — натисканням трьох клавіш Ctrl + Shift + пробіл. Трясця! Чому не двома? Я на всіх своїх комп'ютерах завжди налаштовую комбінацію Alt + Shift. В Chrome OS Flex я цього зробити не зміг. Але це ще пів проблеми. Ця комбінація з трьох клавіш не завжди спрацьовувала. Наприклад, в деяких текстових редакторах вона у мене не працювала взагалі. Доводилося відкривати інший редактор, в ньому перемикати розкладку і потім повертатися до тексту, над яким працював.
В Chrome OS Flex офіційно немає підтримки Google Play Store і немає можливості встановлювати Android-додатки. Для мене це не було проблемою, оскільки в Chrome OS Flex можна встановлювати програми для Linux. Для цього потрібно зайти в «Налаштування → Додаткові → Для розробників» і ввімкнути «Середовище розробки Linux». Але проблемою стало те, що далеко не всі програми для Linux запускаються в Chrome OS Flex після установки. Наприклад, програми Sublime Text, Vim та VLC media player запускалися і нормально працювали, а програма для нотаток Obsidian і текстовий редактор Zettlr працювати не захотіли.
Після активації середовища розробки Linux операційна система Chrome OS Flex створює теку «Файли Linux», яка доступна через файловий менеджер «Файли» (Files). Файли з цієї теки доступні програмам Linux. Ця тека грала зі мною у піжмурки — час від часу кудись зникала і потім несподівано з'являлася. Чим була обумовлена така поведінка, я так і не зрозумів.
Під час перегляду відео в VLC media player завжди виникали проблеми зі звуком на першій хвилині відтворення. В жодній іншій програмі проблем зі звуком не було. Виглядало так, ніби після запуску відео різко зростало використання оперативної пам'яті, і через це звук відтворювався з перешкодами. Це тривало лише кілька секунд, але все одно створювало проблеми — під час перегляду фільму можна було пропустити назву або прізвища акторів.
Ну і вишенька на торті — час роботи від батареї. Хромбуки славляться тим, що довго тримають заряд акумулятора. У мене ноутбук відносно старенький, останнім часом акумулятор тримав заряд максимум до трьох годин. І що він продемонстрував із Chrome OS Flex? З налаштуваннями «з коробки» лише жалюгідні півтори години. Трохи погравши із налаштуваннями, я зміг розтягнути цей час максимум до двох годин. І куди це годиться, якщо акумулятор точно може тримати довше?
Тож погрався я з цією Chrome OS Flex приблизно тиждень, після чого вирішив — з мене досить. Зніс її до біса й встановив Linux Mint. Всі потрібні програми працюють, зі звуком проблем немає, акумулятор тримає три години, як і раніше. Що ще людині потрібно для щастя?